Позакласна робота

Подорож до країни, якої не існує.

Події, про які я хочу розповісти, шановні читачі, відбулися у незвичайній країні Пішоходії. Ії немає на жодній карті , і ніякий мандрівник ніколи не потрапить  до неї. Це може статися тільки у дитинстві…

      Сьогодні Мар’янка встала о сьомій годині ранку. Глянула у люстерко, з нього на неї дивилась білява одинадцятирічна дівчинка з блакитними, ніби два озерця, очима. Швиденько вмилась, одяглась, застелила ліжко, причесалась, поснідала млинцями, які напекла матуся, й приготувалася виходити з будинку, бо заняття в школі починались о восьмій годині. Несподівано Мар’янка почула пронизливе  нявкання. Це був звук кошеняти Мурчика, яке залізло за диван та не змогло звідти вибратись. Дівчинка кинула портфель на стілець і почала рятувати свого улюбленця. Незабаром кошеня було врятоване, треба було зняти тільки з нього все павутиння. На годиннику вже було 07.45. Дівчинка запізнювалась.

       Мар’янка вилетіла з будинку, побігла через вулицю, забувши всі правила дорожнього руху, про які завжди говорила вчителька  та нагадувала про них мати. Та чи пам’ятаєш про правила, коли поспішаєш? Звісно, ні. Залишилось перейти ще одну вулицю,   Мар’янка не подивилась ні                                                  наліво, ні направо. Зненацька вона відчула сильний удар – і все поринуло у темряву.

        Прийшла до тями дівчинка у незвичайній кімнаті. Вона побачила стіни, розмальовані дорожніми знаками, стіл, стільці, ліжко, над усім цим  яскраво світила люстра, яка нагадувала світлофор. Мар’янка   зрозуміла, що вона не вдома. Тому їй захотілось якнайшвидше вийти з цього будинку та зрозуміти, де вона знаходиться. Вийшовши з нього,  Мар’яна опинилась на вулицях незнайомого містечка. Все, що вона побачила, її здивувало. На вулицях росло багато дерев, на яких замість листочків були дорожні знаки. Дорослих ніде не було видно, дівчинка побачила тільки дітей,  у руках вони несли книги «Правила дорожнього руху». Сукні, сорочки, штанці були в дивних знаках – дорожніх знаках. Не встигла  Мар’янка отямитись, як до неї вже прямувало двоє дівчаток.

-         Як тебе звати? – запитала одна.

-          Мар’янка, - відповіла знітившись  дівчинка.

-         А нас - Оленка та Тетянка. Ти новенька? Сьогодні, мабуть, перемістилась.

    І дівчатка розповіли   Мар’янці, що вона в країні Пішоходія,  сюди потрапляє той пішохід, який  не дотримується правил дорожнього руху й від якого страждають інші люди. Пізніше вона дізнається, що водій, який її збив, лежить у лікарні, йому прийшлося маневрувати на дорозі, щоб врятувати їй життя .

- Усіх новеньких записують до Школи правил дорожнього руху, - промовила Тетянка, - ходім з нами.

Утрьох дівчатка поспішили до школи, всі були уважними під час  переходу вулиці.

 У школі їх зустрів учитель  Пішоходів Знак Рухович, який на уроках не розв’язував задач, не виконував вправ, а розповідав правила дорожнього руху й показував, що може трапитися, коли їх не знаєш. Картини аварій  проносились перед очима дітей, лікарні , де було багато людей, які потрапили до дорожньо-транспортних пригод, сльози батьків, дітей. Все це ніби промовляло: «Пам’ятай правила дорожнього руху!»  На кожному уроці повторював учитель з учнями  пам’ятку з правил дорожнього  руху для школярів:

 1. йти до школи треба найкоротшим шляхом по вулицях з найменшим рухом транспорту,
 2. ходити треба тільки по тротуарах, дотримуючись правої сторони,
 3. по дорогах чи вулицях, де немає тротуарів, треба йти з лівої сторонни - назустріч транспорту,
 4. будьте обережні біля під’їздів дворів, звідки неочікувано може виїхати автомобіль,
 5. переходіть вулицю на перехрестях по пішохідних доріжках або в місцях, де є вказівники  «Перехід»,
 6. при переході впевніться в безпеці: подивіться спочатку наліво, дійшовши до середини дороги,  подивіться направо,
 7. не перебігайте дорогу перед близько рухомим транспортом, пам’ятайте, що автомобіль швидко зупинити неможливо,
 8. автомобілі, автобуси, тролейбуси, які стоять, треба обходити ззаду, а трамваї – спереду,
 9. не чіпляйтесь за рухомий транспорт, не катайтесь на дорозі на  ковзанах, самокатах,

   Мар’янці   стало соромно,  що вона порушувала правила дорожнього руху, адже вони не дуже складні.  Протягом тижня дівчинка ходила до школи, учила правила дорожнього руху, а їх знання показувала на вулицях незвичайного містечка.  

      Одного ранку Мар’янка прокинулась у … лікарні. Біля неї сиділа засмучена мама, яка пізніше розповіла, що доньку збила машина, а їх знайома, яка була поруч, упізнала  дівчинку та викликала швидку.  Матуся була рада , що Мар’яна прийшла до тями та її можна забрати додому.

      У  кімнаті дівчинки на неї чекав подарунок – «Пригоди в країні Пішоходія», це була цікава книжка, з якої можна було дізнатися  про правила дорожнього руху. Але тепер Мар’янка розуміла, що їх треба не тільки знати, а й ще дотримуватися, щоб бути завжди здоровою та щоб очі матусі світилися радістю й гордістю за свою дитину.

                                                      Пилипенко Анастасія Олександрівна,

                                                      учениця 9-А класу

                                                      Марганецької загальноосвітньої школи

                                                     I-III ступенів №3