Школа випереджаючої освіти для сталого розвитку
Анотація
Мета роботи –
визначити й обґрунтувати теоретико-методичні засади створення школи випереджаючої освіти для сталого розвитку.
Основні завдання роботи:
1. Проаналізувати дослідження
сучасних вчених та досвід вчителів щодо створення середовища для освіти сталого розвитку в
загальноосвітньому навчальному закладі.
2. З’ясувати зміст поняття школи
випереджаючої освіти для сталого розвитку та її специфіку, адаптовану до умов Марганецької
загальноосвітньої школи I-III
ступенів №3.
3. Визначити структуру та зміст
освіти загальноосвітнього навчального закладу.
4. Розробити механізм
запровадження моделі школи випереджаючої
освіти для сталого розвитку в освітній процес школи.
Було проаналізовано дослідження сучасних вчених щодо
створення школи випереджаючої освіти для сталого розвитку. Особливу увагу
приділено моделі школи випереджаючої освіти для сталого розвитку як конкретної
моделі школи майбутнього та викладено результати її реалізації. Розроблено
механізм запровадження моделі школи випереджаючої освіти для сталого розвитку.
Очікувані результати
Формування освітнього середовища, де створено умови
для виконання освітою функцій випереджаючого чинника соціальних змін,
інтеграції принципів, цінностей та практик сталого розвитку у всі аспекти
навчання та виховання, яке сприятиме розвитку загальноосвітнього закладу в умовах сталого
розвитку. Створити
найбільш сприятливі умови для:
• підвищення рівня духовності
дітей і педагогічних працівників;
•зростання культури та соціальної
активності підростаючого покоління у сфері природозбереження;
•підвищення рівня професійної майстерності
педагогічних працівників;
•підвищення рівня вихованості,успішності та
якості знань учнів;
•зменшення
показників,пов’язаних з девіантною поведінкою учнів;
• виховання національної гідності, поваги до
народних традицій, звичаїв, небайдужості до подій в Україні.
ЗМІСТ
Вступ……………………………………………………………………………….5
Розділ 1. Модель школи випереджаючої
освіти для сталого розвитку………..………………………………………………………………….8
Розділ 2. Зміст роботи
школи випереджаючої освіти для сталого
розвитку …………………………………………………………………………………….15
Розділ 3. Освіта сталого розвитку на уроках
українознавства …………………..……………….……………………………………………….19
Висновки……………………………………………..……………………….....24
Список використаної літератури………..…………………………………...25
ВСТУП
Міжнародна спільнота зараз переконана, що нам потрібно виховувати – через освіту – цінності,
поведінку та способи життя, необхідні для сталого майбутнього. Освіта для сталого
розвитку сприймається як процес вивчення підходів до прийняття рішень, що
враховують віддалене майбутнє економіки, екології та добробуту всіх громад.
Розбудова і зміцнення потенціалу для такого мислення, що спрямовується у
майбутнє, і є ключовим завданням освіти. У зв’язку із ресурсною та економічною кризою, яку
зараз переживають у більшості країн світу, у тому числі, і в Україні, а також
загальним погіршенням стану здоров’я населення та забрудненням природного
середовища,
виникла нагальна потреба розглядати сталість головним пріоритетним напрямком
розвитку суспільства, а також всіх його сфер, серед яких освіті належить роль
випереджаючого чинника побудови ціннісних та світоглядних засад суспільства
сталого розвитку.
Ключові завдання сталого розвитку:
• забезпечення
випереджаючого розв'язання проблем соціального та духовного розвитку;
• узгодження темпів економічного розвитку з господарською
ємністю екосистем;
• збереження і
відновлення природних екосистем та їхньої здатності до самовідтворення.
Пріоритетні напрямки освіти для сталого
розвитку: виховання культури розумного споживання енергії та води, зменшення марних
витрат сировини, кількості відходів; впровадження принципів, норм та цінностей
екологічної етики та етики відповідальності; розвиток духовного потенціалу
особистості на засадах особистісно-орієнтованої педагогіки; розвиток
інформаційної культури особистості, основ критичного мислення та
медіа-грамотності; впровадження норм міжособистісної та міжкультурної взаємодії
на засадах принципів полікультурності та толерантності; розвиток правової
культури особистості, основ громадянськості; формування культури здоров’я
підлітків на засадах розуміння єдності природи та людини, залежності здоров’я
людини від стану довкілля.
Метою випереджаючої освіти для сталого
розвитку є створення умов для виконання освітою функцій випереджаючого чинника
соціальних змін, інтеграція принципів, цінностей та практик сталого розвитку у
всі аспекти навчання та виховання.
Актуальність теми дослідження. Нагальною потребою ХХІ століття
стає формування такого способу життя, який був би основою довготривалого
ощадливого гармонійного розвитку людства. Науково-технічний прогрес, нові
технології самі по собі не здатні подолати загрози, що постали перед людством.
Потрібна нова філософія, нова політика, нові моральні імперативи –
зобов’язання кожної людини і людства в цілому. Загалом, ідеться про систему
цінностей, складову культурного світобачення кожної людини і суспільства в
цілому, яка не залежала б від економічних сплесків чи занепадів, зміни
політичної влади, у якій би захист і збереження природи, турбота про людину, її
життя і дотримання її прав вважались такими ж важливими, як і саме життя.
Один із способів довести
цю думку до людей − допомогти нашим дітям зрозуміти, що є межа такої бездумної
експлуатації ресурсів, і що якщо почати діяти зараз, у нас ще є надія. І діяти
необхідно не лише заради нашого спільного майбутнього, але і заради нашого
фізичного здоров'я. Соціологи довели: якщо діти отримують знання і поради з
проблем і можливостей їхнього розв’язання, вони дивитимуться в майбутнє з більшим оптимізмом, ніж
діти, що мають про них непевне уявлення. Таким чином, освіта для сталого
розвитку тісно пов'язана з життям молодих людей та їхнім майбутнім, а, отже,
повинна стати одним з пріоритетів країни.
Мета впровадження проекту полягає у сприянні формуванню у школярів мотивації до дій і моделей
поведінки, орієнтованих на сталий стиль життя. А завданнями діяльності є
створення умов для формування у дітей уявлень про дії та поведінку, що
орієнтовані на сталий розвиток, необхідних для свідомого вибору способу
власного життя; усвідомлення необхідності збереження ресурсів землі та
особистої причетності до майбутнього суспільства і природи; розвитку у дітей
звичок і моделей поведінки, що відповідають сталому розвитку бажання діяти у
цьому напрямі.
Об’єктом дослідження визначено реалізацію ідей освіти для сталого розвитку в діяльності загальноосвітнього навчального закладу.
Предмет дослідження – впровадження проекту «Модель школи випереджаючої освіти для
сталого розвитку» в
освітній процес навчального закладу.
Очікувані результати
Формування освітнього середовища, де створено умови для виконання освітою
функцій випереджаючого чинника соціальних змін, інтеграції принципів, цінностей
та практик сталого розвитку у всі аспекти навчання та виховання, яке сприятиме розвитку загальноосвітнього закладу в умовах сталого
розвитку. Створити
найбільш сприятливі умови для:
• підвищення рівня духовності дітей і
педагогічних працівників;
•зростання культури та соціальної
активності підростаючого покоління у сфері природозбереження;
•підвищення рівня професійної майстерності
педагогічних працівників;
•підвищення рівня вихованості,успішності та
якості знань учнів;
•зменшення
показників,пов’язаних з
девіантною поведінкою учнів;
• виховання національної гідності, поваги до
народних традицій, звичаії,небайдужості до подій в Україні.
Розділ 1. Модель
школи випереджаючої освіти для сталого розвитку.
Метою переходу системи освіти України до моделі
сталого розвитку є забезпечення високої
якості життя шляхом збалансованого соціально-економічного та екологічного
розвитку, забезпечення можливості відтворення навколишнього середовища,
раціонального використання природно-ресурсного потенціалу країни, забезпечення
здоров’я людини, її екологічної та соціальної захищеності, інтеграції до
європейської спільноти. Освіта для сталого розвитку виступає одним з
найпотужніших чинників соціально - економічного та екологічного розвитку
України.
Спираючись на принципи
освіти сталого розвитку,головною метою своєї діяльності педколектив школи
визначив:
Серед головних завдань навчальної
та виховної роботи у в школі згідно концепції сталого розвитку є:
-
засвоєння учнями знань про історію
виникнення та сутність концепції сталого розвитку, підвищення обізнаності
молоді щодо розуміння значення сталості як основи збереження довкілля та умов
життя людини;
-
розвиток у дітей ціннісних орієнтацій,
що відповідають потребам сталого розвитку як особистісно важливих і доцільних,
пов’язаних із власними переконаннями та відповідальним відношенням до своїх
дій;
-
практична реалізація моделей сталого
розвитку, формування відповідних норм
поведінки та стилів життя, активної громадської позиції щодо реалізації ідеї
сталості у повсякденному досвіді дитини.
Перед випереджальною освітою в інтересах сталого розвитку
постають завдання забезпечити формування в молодого покоління нових форм
мислення й поводження в навколишнім середовищі, які припускають уміння
прогнозувати й планувати, мислити творчо, критично й самокритично.
А тому в школі випереджаючої освіти для
сталого розвитку педагогічний колектив ставить завдання виховати учня, який
зможе:
●критично
мислити і незалежно висловлюватись;
●відстоювати власну точку
зору;
● вміти приймати
самостійні рішення у власному повсякденному житті;
●вчитися працювати у
команді, поважати демократичні рішення;
●бути толерантним та
відповідальним;
●формувати культуру власного здоров’я на засадах
розуміння єдності природи і людини;
●розумно споживати енергію та воду ,зменшувати
марні витрати сировини;
●розвивати свій духовний потенціал.
●бути відкритими для навчання та самонавчання
Місія нашої школи – формування національно свідомої, соціально адаптованої
особистості, орієнтованої на досягнення успіху в різних сферах діяльності.
Мета школи сталого розитку – забезпечення повного змісту освіти відповідно
державним стандартам, створення умов для формування життєвих компетентностей
учнів, формування і розвиток соціальної активності, надання психологічної та
педагогічної допомоги та підтримки особистості школяра у пізнанні себе, своєї
ролі в житті суспільства, створення умов для фізичного і духовного здоров’я дитини.
Основні завдання школи:
-
створення сприятливого
соціокультурного, освітнього простору для розвитку потенційних можливостей
дитини, її внутрішнього світу,
-
проведення розумових,
соціально- психологічних досліджень щодо виявлення особистісних якостей учнів,
-
виявлення умов ефективного формування в
учнывської молоді екологічної компетентності, соціальної активності, всього
коплексу форм життєвої компетентності,
-
розробка моделі школи
випереджаючої освіти, особистісної компетенції дла сталого розвитку,
-
визначення оптимальних
методів і форм професійного навчання,
-
впровадження у навчально-виховний
процес педагогічних інноваційних технологій,
-
удосконалення використання
варіативної частини навчального плану, розширення мережі факультативів та
спецкурсів,
-
формування знань, умінь,
навичок, навчальних досягнень не нижче, ніж на державному рівні,
-
активізація роботи з
мотивації пізнавальної діяльності учнів на уроках,
-
підвищення професійної
компетентності педагогів через створення гнучкої , оперативної системи
зростання педагогічної майстерності,
-
розробка інструментарію для
моніторингового вивчення сформованості всього колективу, життєвої
компетентності особистості.
Ідея
сталого розвитку адресована водночас як нинішнім, так і прийдешнім поколінням,
вона охоплює екологічну (з її ідеями відповідної споживчої культури, якісного
життя, стратегічного мислення), економічну та соціальну проблематику навчання
та виховання під кутом зору формування нової системи ціннісних орієнтирів та
моделей поведінки підростаючого покоління та суспільства загалом. При цьому
особлива увага приділяється діяльнісному компоненту навчання та самонавчання
особистості, практичній реалізації моделей сталого розвитку.
Модель
інноваційного загальноосвітнього навчального закладу передбачає наступні напрямки модернізації :
-
гуманізацію та
демократизацію навчально- виховного процесу,
-
інтенсифікацію управління,
-
інформатизацію діяльності,
-
посилення соціально-
виховних функцій,
-
природовідповідний розвиток
кожної особистості.
Модель школи випереджаючої освіти для сталого розвитку
представлено у вигляді схематичної діаграми
Основні
компоненти діяльності випереджаючої освіти для сталого розвитку в ЗОШ №3:
● екологічний
компонент:
- засвоєння знань щодо стану довкілля на уроках
природознавства, біології, хімії,
- виховання патріотичних почуттів, любові до рідного краю
на уроках українознавства, історії, географії,
- засвоєння основних знань щодо здорового способу
життя на уроках основ здоров’я, уроках сталого
розвитку,
- залучення
до екологічного руху в екологічного руху в
екологічних бригадах;
● правовий компонент:
- засвоєння учнями знань щодо реалізації прав людини та дитини на уроках
громадянської освіти, «Людини і світ»,
- залучення учнів у процеси шкільного самоврядування ,
- участь у роботі «Євроклубу» та в проекній діяльності;
● соціально – економічний компонент :
- розкриття змісту «якісне життя» та прищеплення навичок розумного ресурсо-
та енергоспоживання, раціонального використання предметів споживання та
сировини на уроках економіки, географії, хімії, фізики;
● морально-етичний компонент:
- формування гуманістичних цінностей та пріоритетів на уроках етики,
- розвиток високої інформаційної культури, що передбачає медіа грамотність,
активізація критичного мислення.
Модель інноваційного загальноосвітнього навчального закладу відповідає всім
критеріям основних законів дидактики, а саме:
-
принцип свідомості та активності –
модель сприяє активній,свідомій участі в її розробці, удосконаленні та
реалізації всіх учасників навчально-виховного процесу. Вона сприяє пробудженню
мотивації до активних дій через участь в процесі аналізу, самоаналізу
діяльності кожного члена колективу і навчальному закладу в цілому,
-
принцип наочності - застосування критеріальнихмоделей в різних
сферах і напрямках діяльності школи, практичне
впровадження моделі школи випереджаючої освіти для сталого розвитку на
всіх рівнях управління, систематизація та проведення
моніторингово-рефлексивнихпроцедур через таблиці, графіки, діаграми, рейтингова
оцінка участі кожного учасника навчально-виховного процесу в реалізації завдань
школи, висвітлення циї процесів через стенди, мультимедійні презентації,
шкільну газету, Web-
сторінки тощо.
-
принцип системності і послідовності –
дана модель враховує всі напрямки діяльності школи і охоплює всіх учасників навчально- виховного
процесу, модель являє собою цілісну систему удосконалення роботи закладу,
направлену на формування адаптивного особистісно орієнтованого освітнього
середовища, яке сприяло б розвиткові особистості вчителя і учня,
-
принцип доступності – дана модель
зрозуміла та доступна для тих, хто буде її впроваджувати ,
-
принцип науковості – дана модель
розроблена на основі наукових праць викладача ДОІППО Висоцької О.Є. та інших.Таким чином, модель
ґрунтується на новітніх досягненнях педагогіки, методики, психології, перспективного
педагогічного досвіду.
При реалізації
моделі діє ефективна модель управління школою. Створено модель трансформації
школи в школу майбутнього, яка передбачає участь громадськості, батьків,
вчителів, учнів в житті школи .
Методична рада школи виконує такі
функції:
- інтегративно- координаційну, яка полягає в координації зусиль усіх
структурних елементів школи та місцевої громади,
- навчально-методична, яка полягає у ознайомленні педагогів з основними
засадами випереджаючої освіти, забезпечення їх необхідними методичними
матеріалами та посібниками,
- дослідницька, яка реалізується
через здійснення досліджень щодо положень випереджаючої освіти для сталого
розвитку,
- інформаційно- рекламна , яка полягає розповсюдженні інформації про форми
та результативність експериментальної роботи.
Піклувальна рада:
-
сприяє залученню позабюджетних засобів
для забезпечення діяльності та розвитку школи,
-
сприяє організації і поліпшенню умов
праці медпрацівників та інших працівників школи,
-
сприяє організації конкурсів, змагань,
різноманітних масових позашкільних заходів школи,
-
сприяє удосконаленню
матеріально-технічної бази школи,
-
здійснює контроль за використанням
позабюджетних засобів,
-
розглядає інші питання , віднесені до
компетенції піклувальної рада Статутом школи .
Головними напрямками роботи органів
учнівського самоврядування є:
-
сприяння навчально-виховній
роботі,
-
сприяння науковій роботі,
-
сприяння культурно-освітній
роботі,
-
сприяння спортивно-масовій
роботі,
-
проведення якісного
дозвілля,
-
підвищення ініціативності,
-
правозахисна діяльність,
-
дисциплінарний контроль,
екологічна діяльність,
-
історико-пошукова
діяльність.
Батьківська
рада діє у відповідності до завдань і мети школи:
-
здійснює виконання рішень
загальних батьківських зборів,
-
розглядає питання
навчально-виховного процесу,
-
здійснює прийом та облік
благодійних батьківських внесків,
-
розпорядження зібраними
батьківськими коштами,
-
схвалює режим школи,
-
бере активну участь у
розробці програм розвитку школи,
-
порушує питання перед
адміністрацією школи про соціально-правовий захист учасників
навчально-виховного процесу.
Розділ 2. Зміст роботи школи випереджаючої освіти для
сталого розвитку.
З 2012 року створено програму
дослідно – експериментальної роботи за темою: «Формування ціннісних орієнтирів школярів в умовах освіти
для сталогорозвитку».
Головна мета програми - підвищення
рівня освіченості учнів та педагогів у питаннях сталого розвитку, виховання
соціально адаптованої, відповідальної та
стратегічно мислячої особистості, а
також створення моделі школи випереджаючої освіти для сталого розвитку.
Завдання:
-
вироблення
позитивної мотивації учнів, родин школи , батьківської та місцевої громади до
сприйняття ідей сталого розвитку у повсякденне життя;
-
формування на
демократичних засадах, особистому прикладі педагогів та діяльнісному підході в
учнів компетентностей, що дозволяють імплементувати сталий спосіб життя у
щоденне існування кожної особистості, родини, громади;
-
поширення
позитивного досвіду та обмін напрацюваннями та вдалими формами роботи з
організаціями та навчально-виховними закладами, що діють у сфері освіти для
сталого розвитку.
-
аналіз та
робота по вдосконаленню системи діяльності в освіті для сталого розвитку, пошук
мотивації та способу розв’язання проблем на вищих витках спіралі досягнення
поставленої мети.
Наші учні беруть активну участь у Всеукраїнських та міжнародних проектах та
освітніх програмах, екологічних проектах. Позакласна діяльність
представлена великою кількістю гуртків за інтересами, шкільними святами і
конкурсами. Активно діють дитяче об’єднання «Джерельце» та євроклуб «Єдність».
Навчальна діяльність. У 2011-2013 роках у школі викладався курс за
вибором «Уроки для сталого розвитку» в 9 класах,( учитель Корогодська І.Д.,
забезпечені підручниками), «Моя щаслива планета» 3-4 класи (вчитель Підлісна
А.М., забезпечені підручниками ). Але в 2014-2015 н.р. з варіативної частини не
виділено годин на викладання курсу «Уроки для сталого розвитку». У 2015-2016
навчальному році у 3 класі викладатиметься цей курс.
Школа докладає зусиль до того, щоб освіта для
сталого розвитку вийшла за рамки таких предметів як біологія, географія,
природознавство, екологія, хімія та фізика,
використовуючи відповідні теми де б можна було інтегрувати матеріал в
зміст предметів гуманітарного циклу – історія, правознавство, етика, українська
та світова література, англійська, французька, німецька мови, художньо –
естетичні предмети: - музика, образотворче мистецтво, художня культура,
технічні дисципліни – інформатика, технології, трудове навчання, економіка,
математика.
Вчителями нашої школи розроблено
низку збірників з задачами, завданнями та тестами у розрізі освіти сталого
розвитку з майже всіх предметів:
· «Моя щаслива планета . Уроки сталого розвитку в 3 класі»
(вчитель Жернова І.С.),
· «Ідеї сталого розвитку у виховній роботі ГПД» (вчитель
Зотова А.В.),
· Збірник творчих завдань «Сталий розвиток на уроках
природознавства в початковій школі» (вчителі початкової школи),
· «Використання творчих завдань на уроках біології в 6-7
класах» (вчитель Мещерякова Т.М.),
· Збірник задач екологічного та економічного змісту з
фізики та математики» (вчителі Губенко О.В., Корогодська І.Д.)
Велика увага
приділяється виконанню учнівських проектів :
· Першоцвіти України
· Вплив екологічних факторів на організм людини
· Причини зникнення рослин
· Екологічні проблеми України
· Забруднення навколишнього середовища
· Глобальні наслідки забруднення довкілля
· Забруднення морів нафтою та його наслідки
· Лікарські рослини Дніпропетровщини
В рамках
програми, проведені різноманітні заходи
і конкурси:
-
«Креативна ялинка»;
-
Тиждень екологічного виховання;
-
Конкурс малюнків на асфальті «Збережемо
планету чистою»;
-
День Землі;
-
Тренінги для батьків з екологічної
освіти;
-
Збирання макулатури;
-
Виготовлення годівничок для звірів та
птахів;
-
Акція «Діти-дітям».
-
Проведено анкетування батьків з питань
здоров’я їх дітей.
-
Проведено по предметних циклах
моніторинг інтелектуального розвитку учнів 4-х класів.
-
Досліджено рівень тривожності учнів 1-х
та 5-х класів. Вивчається емоційний стан дитини, адаптивність до навчання.
-
Вивчено рівень формування громадянської
свідомості учнів 9-х та 10-х класів.
-
Виставки учнівських робіт : «Нове життя пластику», «Нове життя старих речей», «Нове життя старих гудзиків», «Нове життя старої краватки», «Нове життя електричних лампочок», «Нове життя газет, журналів, рекламної продукції».
Учителями початкової школи проведено серію майстер-класів із залученням
вчителів інших шкіл міста. А саме:
1. Міський майстер- клас «Впровадження
здоров’язберігаючих технологій у навчально –виховному процесі початкової школи»
(вчитель Козенко О.І.).
2. Міський
майстер- клас «Викладання курсу «Сходинки до інформатики у 3 класі ( з досвіду
роботи)» (вчитель Сауляк С.Ф.).
Позакласна діяльність :
- діяльність екологічної агітбригади ;
- видання збірки екологічних газет «Екологічний вісник».
Здоров’я:
У навчально-виховному процесі застосовуються
педагогічні технології, що сприяють збереженню здоров’я всіх його учасників:
·
обов’язкові фізкультхвилинки
на кожному уроці;
·
дотримання
питного режиму в усіх класах початкової школи;
·
перевірка стану
здоров’я усіх учнів через пробу Руф’є;
·
щорічні
шкільні олімпійські ігри;
·
щорічні
змагання «Козацькими стежками» для учнів 5-8 класів;
·
туристсько-краєзнавча
робота : команда школи стала переможцем конкурсу «Тато, мама, я – туристична
сім’я».
На засіданнях батьківського клубу «Наша
родина» перед батьками виступають вчителі основ здоров’я , фізкультури,
запрошуються педіатр, нарколог, психолог.
Розділ 3. Освіта сталого розвитку на уроках
українознавства.
Становлення української державності,
інтеграція до європейського і світового співтовариства, відмова від
тоталітарних методів управління державою і побудова громадянського
суспільства передбачають орієнтацію на
людину, яка здатна працювати на процес державотворення, на становлення народу
України як політичної нації. Стрижнем
цієї системи
виховання в
Україні є національна ідея, спрямована на вироблення життєвої позиції людини ,
становлення її як особистості, як громадянина своєї держави. І цьому сприятиме
запровадження в навчальний процес курсу «Українознавство», метою та завданням
якого є виховання патріота, громадянина
української держави, свідомого державотворця, творчої особистості,
яка співпрацює зі світом на засадах кооперації, буде здатна реалізувати своє
покликання та реалізовувати покликання української нації. У школі
українознавство викладається за програмою Інституту українознавства ,
авторами якої є Кононенко П.П., Касян
Л.Г., Семенюченко О.В, вона рекомендована
Міністерством освіти і науки України.
У народній пам’яті , свідомості й реальному житті, у
поведінці високий статус мали такі
правила, закони кодексу лицарської честі, що передбачали виховання в дітей :
-
любові до батьків, рідної мови, вірності
в коханні, дружбі,
-
готовності захищати слабших, турбуватися
про молодших, уболівати за дітей,їхню долю,
-
непохитної вірності ідеям, принципам
народної моралі, духовності,
-
прагнення до повної свободи і
незалежності особистості, народу, держави,
-
поваги до національних традицій, звичаїв
і обрядів, бережливого ставлення до рідної природи, землі,
-
бажання розвитку власних фізичних і
духовних сил, волі, постійного самовдосконалення і самореалізації в ім’я підвищення добробуту народу,
-
благородства, доброзичливості, інших
чеснот.
Тому головна мета школи на сучасному етапі –
відродити вікові національні принципи виховання та згідно із сучасними вимогами
виховати громадянина як члена правового суспільства, демократичної держави,
особи, що відчуває і цінує ідеали свободи й рівності, усвідомлює цінність
людської гідності, здатен сам визначити пріоритети власного життя, прагне
встановлення справедливості і стабільної політичної системи й готовий
підтримувати її існування .
Курс «Українознавство» є надзвичайно
важливим для становлення світогляду українських школярів, зокрема їхнього
ставлення до світу.
Знання, вміння
та навички, здобуті в процесі його вивчення є інструментом для учнів,набуття
ними майстерності життя- вміння жити. Українознавство
сприяє
становленню кожного школяра як творця себе, творця своєї родини,
творця своєї
країни, творця світу. Дуже зручно, що матеріал у кожному класі
подано за
тематичними блоками:
1.
Я-українець.
2.
Моя родина, мій рід.
3.
Мій український народ.
4.
Моя держава – Україна.
5.
Україна та українці в світі.
Вони реалізують концентри українознавства :
Україна – етнос, Україна –
природа,
екологія, Україна – мова, Україна – культура, Україна – ментальність, доля,
Україна – нація, держава, Україна у міжнародних відносинах,Україна – історична
місія.
Як окремий навчальний предмет українознавство викладається у
школі з 2003 року.
Традиційними формами проведення уроків українознавства стали
уроки-лекції,
уроки-диспути, уроки-подорожі, уроки-екскурсії, уроки-знайомства,
круглий стіл, уроки-презентації, свята. У 2015-2016 навчальному році в 1-4
класах українознавство викладається по
одній годині на тиждень, у 5-7 класах –
по 0,5 годині. На жаль, у школі для
роботи є тільки один посібник з українознавства для 3 класу «Слово» , але і той
за старою програмою ; тому вчителям для підготовки до уроків треба шукати
інформацію в різних книжках, Інтернеті.
Учителями початкової школи складено
календарне планування для викладання
курсу, робочі зошити з українознавства, в яких працюють учні на уроках і вдома,
розроблено уроки українознавства для 1-5
класів. Традицією стало проведення відкритих уроків з українознавства.
На уроках учителі використовують як традиційні, так і інтерактивні форми роботи
(дерево рішень, метод «ПРЕС», мозковий штурм, вправа «Незакінчені речення»,
робота над проектами, інсценізація, рольові ігри, ажурна пилка, мікрофон, коло ідей …) Учні виконують різні творчі
пізнавальні завдання, аналізують художні тексти, цікаві факти від найдавніших
часів до сьогодення. Ознайомлення з прикладами творчості та діяльності історичних постатей передбачає
звернення уваги на окремі епізоди життя визначних діячів, які чітко стосуються
теми, сприяють зацікавленню учнів, а не зводяться до ретельного вивчення
біографії . У підготовці до уроків як учителі школи, так і учні використовують
різножанрові джерела ,які висвітлюють тему під різними фокусами : автобіографії,
щоденники, листи, документальні свідчення, спогади, біографічні нариси, наукові
дослідження, художні твори та інш.
При оцінюванні досягнень учнів з українознавства
вчителі звертають увагу на гармонійне поєднання:
-
знань, умінь, навичок,
-
емоційно-ціннісне ставлення учня до
себе, своєї родини, народу, держави, світу та Всесвіту,
-
творчої діяльності.
Учителі початкової школи Данівська З.Г. ,Козенко О.І. ,Борищак Н.І.
узагальнили
досвід, який унесений в скарбницю педагогічного досвіду
Українознавство є наскрізною,
цілісною, інтегративною філософсько-методологічною системою у викладанні
більшості предметів. Зокрема,
програма з математики у школі передбачає врахування внеску в розвиток
математичної науки українських вчених. На уроках учні знайомляться з такими
темами: “Внесок у розвиток математичної науки М.В.Остроградського”, “Фундатор
теорії економічної кон’юнктури М.І.Туган-Барановський”, “Українські жінки-математики
та економісти - Клавдія Іванівна Лапишева - перша жінка-професор Київського
університету”. На уроках фізики відкриває вчитель забуті і замовчувані сторінки
української плеяди фізиків, науковців, що збагатили світовий фонд наукових
відкриттів, але про яких ми, на жаль, не знали або недооцінювали ваги їхньої
праці. Це ознайомлення з досягненнями українських вчених - Корольова
С.П.,Засядька О.Д.,Кибальчича М.І.,Ціолковського К.Е.,Пулюя І.П.та десятками
інших науковців. На уроках біології, де досліджуються відношення “людина -
світ”, багатство рослинного і тваринного середовища, основна увага звертається
на навколишній світ України, на багатство української флори і фауни, проблеми
їх збереження. Проблема “людина - світ” трансформується у відношення “українець
- довкілля”. На уроках біології учні також ознайомлюються з внеском українських
вчених у розвиток цієї науки. Так, скажімо, учні, вивчаючи тему “Кровообіг”,
цікавляться внеском у розробці питань кровообігу Д.Заболотного, М.Гамалії,
Д.Самойловича, дослідженням обміну речовин в Україні займалися Данилевський
В.Я., Богомолець О.О., проблемою впливу людини на біосферу займався вчений зі
світовим ім’ям - В.І.Вернадський. Про все це одержують інформацію учні. При викладанні курсу зарубіжної
літератури вчителі привертають увагу до зв’язку зарубіжних
авторів з Україною - “Бальзак і Україна”, “Байрон і Україна”, “Булгаков і
Київ”. Вчителі звертають свій погляд на перекладацьку діяльність українських
письменників - “Твори Мопассана у перекладах українських письменників”, “Твори
Бодлера в українських перекладах”.
Набуті на уроках історії України знання допомагають учням глибоко
осмислити, проаналізувати становище України в різні часи та епохи; встановити
причинно-наслідкові зв’язки між подіями та явищами історії України;
проаналізувати тенденції культурного, суспільного, соціального, політичного
життя українського народу від найдавніших часів до сьогодення. Вивчення
конкретних явищ, фактів і подій на уроках історії України забезпечує формування
в учнів конкретного підґрунтя для вироблення цілісної системи бачення феномена
України, особистої національної світоглядної концепції, виховує учнів освіченими, обізнаними громадянами
України. На уроках української літератури учні простежують тенденції розвитку
вітчизняної літератури, індивідуальний стиль і специфіку творчості окремих
корифеїв українського слова, заглиблюються у проблеми становлення українського
народу в різні історичні часи та епохи, аналізують причини і наслідки злетів і
занепаду розвитку української культури, руйнування і знищення письменницької
еліти української нації. Вагомим у вивченні концентру “Україна - держава” є
курс основ правознавства. Учні знайомляться з важливими питаннями розвитку і
становлення української держави, з найважливішими пам’ятками правової культури
України (“Руська Правда”, “Конституція П.Орлика”, Конституція УНР 1918 р.,
конституційні акти 1917-1920 рр. тощо), нині діючою Конституцією, національним
державним устроєм України та цілим рядом інших важливих питань, що тісно
споріднені з українознавчим концентром “Україна - держава”.
Усе вищезазначене є реальним
підтвердженням того, що українознавство як комплексна навчальна дисципліна,
філософсько- методологічна основа сучасної освіти досить ефективно сприяє
ствердженню і розвитку національної освіти в Україні, формуванню патріотичного
світогляду і державницької позиції учнів.
Кінцевим результатом виховання на уроках українознавства є формування
цілісної особистості, яка має активну творчу й соціальну позицію , високі
моральні якості, які постійно вдосконалює, уміє керувати своїм здоров’ям ,
прагне до знань і має певний достатній
життєвий досвід , не байдужа до подій у
своїй державі, тобто готова до суспільного життя.
Висновки
Освіти
для сталого розвитку охоплює екологічну, економічну та соціальну проблематику
навчання й виховання під кутом зору формування нової системи ціннісних
орієнтирів та моделей поведінки підростаючого покоління та суспільства загалом.
Вона суттєво доповнює та розширює рамки ноосферо-екологічної освіти та дозволяє
всі аспекти освітньої діяльності розвивати у контексті сталого розвитку,
різноманітність тем якого вимагає застосування комплексного опрацювання і дає
можливість створити системний механізм трансформації смисложиттєвих пріоритетів
на індивідуальному рівні, а відтак – забезпечувати випереджаючу функцію освіти
стосовно моделювання соціальних процесів.
Особлива увага має приділятися практичній реалізації моделей сталого
розвитку, формуванню відповідних норм поведінки та стилів життя, активної
громадської позиції щодо реалізації ідеї сталості у повсякденному досвіді учнів.
Від демократичної та гуманістичної
школи до демократичного та гуманістичного суспільства – таким має бути лозунг
вітчизняної школи в час, коли відкриваються реальні перспективи створення в Україні суспільства,
зорієнтованого на потреби та інтереси кожної людини.
Список використаної літератури, Інтернет-
ресурсів
1. Висоцька О. Є. Освіта для сталого розвитку: Науково –
методичний посібник. – Дніпропетровськ, 2011. – 200 с.
2. Комплексна
программа «Освіта для сталого розвитку»на період 2009-2015 рр., розроблена
управлінням освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації спільно з
Дніпропетровським обласним інститутом післядипломної педагогічної
освіти,Дніпропетровськ,2009.-16с.
2. Програма дослідно-експериментальної роботи «Створення
мережі шкіл випереджуючої освіти для сталого розвитку на базі закладів освіти
Дніпропетровської області» Науковий керівник експерименту, д.ф.н., професор Романенко М.І. Автори
програми: проф. Морозова В.В., д.ф.н. Братаніч Б.В., к.ф.н. Висоцька О.Є.,Дніпропетровськ,2009.-11с.
3. Сухомлинський В. О. Вибрані твори: В
5 т. – К.: Рад. Шк., 1976. – Т. 1. Проблеми виховання всебічно розвиненої
особистості. Духовний світ школяра.
5.Центральний інститут
післядипломної педагогічної освіти: www. cippe. edu-ua. Net
6.Інститут інноваційних
технологій і змісту освіти: http://www.iitzo.gov.ua/proekt_osvita_rozvitku.html
7.Презентація « Освіта для сталого розвитку: мета та основні завдання»:
http://www.pml.dp.ua/video/stala_osvita.swf
Комментариев нет:
Отправить комментарий